Сценарій вечора відпочинку до Дня Святого Валентина для учнів 9-11 класів

Відеокліп «День Святого Валентина ( детская песня)

Ведучий Добрий вечір шановні друзі! Ми з вами маємо чудову нагоду помандрувати країною любові, поблукати вулицями великого щастя.
Ведуча Адже сьогодні – свято любові, свято найкращого почуття, яке окрилює, дає сили і натхнення, радість і захоплення. І завдячуючи якому продовжується життя на землі.
Ведучий Кохання – це не тільки почуття людяності й шляхетності. Воно має в собі дуже велику силу.
Ведуча Кохання – це святе почуття, яке заслуговує на свій день, на своє свято. І ось таке свято є, є такий день. Він відзначається з особливою серйозністю майже в усьому світі 14 лютого.
Ведучий Важко встановити, коли на землі з’явилося кохання. Воно існує стільки ж часу, скільки існують люди.
Ведуча Так що ж таке кохання? Яке воно, як відрізнити його від усіляких «копій» і «підробок»?
Ведучий Кохання — це, мабуть, найвищий плід на дереві людських почуттів.

Ведуча Любов — це відчуття почуттів іншої людини, відчуття його відчуттів. Це те саме злиття душ, якому тисячі років дивуються люди.
Ведучий Кохання — завжди потрясіння, відкриття вулканічних почуттів, які криються в нас.

Ведуча . Любов придумана не нами,

Вона від Бога нам дана,

І хоч любов буває різна,

Та кожна справжня —

Завжди лиш одна.

 Ведучий. Любов безмежний, чудовий дар,

Що дав творець своєму створінню.

Любов — це жертва, серця жар,

І райський спокій у терпінні.

Сценка «Курси знайомств»

Вчитель: Так, я радий вас вітати на курсах з навчання знайомствам з дівчатами, хочу відразу сказати про свої правила.
1. Я завжди правий.
2. Якщо я не правий, дивись пункт перший.
Всім зрозуміло?
Учень 1 — Так зрозуміло …
Вчитель. Зошити принесли для конспектів?
Учень 1 Так.
Учень 2

 А я вдома забув …
Вчитель Невдаха, ти на уроці в школі? Ти на курсах, бігом в буфет за зошитом! .. або вирвіть хто-небудь йому листочок.
Пишемо пункт перший.
Учень 1 А ми думали на практиці ви показувати будете?
Вчитель  Ти що думаєш, я нічого не вмію?
Учень 2  Ну хотілося б подивитися на що ти … ви здатні?
Вчитель.  Йдемо!

(Дівчата стоять і розмовляють, до них підходить «спец» читає курси)

Вчитель  Привіт, дівчата, може дасте мені номери своїх телефонів?
Дівчина 1 Ти хто такий? Хочеш нам гроші на рахунок покласти?
Вчитель (Хвилюється) Та власне я познайомитися хотів …
Дівчина 2. Вибач, ми з незнайомими не знайомі.

(Підходять «слухачі курсів»)

Учень 1. А говорив крутий.
Учень 2. Дівчата, а можна вас запросити в кафе, поїсти морозиво?
Дівчина 2. Можна, тільки не надовго, нам ще на гурток танців встигнути потрібно.
Учень 2. А мене Вася звати.

Ведучий. Ти знаєш, Ксюша , а я давно хотів тобі дещо сказати, але ніяк не наважувався, та сьогодні такий день, що я вирішив запросити тебе в кафе, може сходимо якось, поїмо тістечок, поговоримо?

Ведуча. А чому відкладати на колись, ходімо прямо зараз!

Ведуча. Ось так ми часто шукаємо принца на білому коні, або якийсь не існуючий ідеал, а наше кохання поряд за партою, чи в сусідньому класі.

Ведучий. А хлопці хочуть зустрічатися тільки з супермоделями і наче сліпі не помічають поруч чарівних дівчат. Хто ще не знайшов свого кохання роззирніться навколо, можливо воно поряд !

 Ведуча. «Я тебе кохаю…». Різні віки, різні мови… все різне. Єдине — кохання. Кохання — вогонь і лід, поезія і проза, о, як пісня, без кінця та краю, що лине над безкрайніми степами: як біг струмка, як грім і блискавиця, як зірка, що вражає сміливця красою й простотою водночас. Кохання — все, що було, буде. Воно зігріває вас у свята й будні.

Ведучий. Найкращими словами, що причаїлись у найпотаємніших глибинах сердець, передають закохані одне одному свої почуття, розповідають про радість і щастя, про тугу та біль. Саме кохання, любов — джерело творчого натхнення багатьох поколінь. До цієї одвічної теми завжди зверталися художники, скульптори, філософи, композитори.

Пісня «Светик мой, Светлана»

 Ведуча. До кожного з нас рано чи пізно в душу заглядає кохання. Кохання — одне з піднесених, шляхетних і прекрасних почуттів! Кохання панує над світом. Воно поза віком і часом.

Ведучий . Саме сьогодні, 14 лютого, ми звертаємось до теми кохання, бо сьогодні надзвичайний день — День Святого Валентина — Всесвітній день закоханих.

Сценка «Амур»

— Ну що тепер за жисть, га? Що за жисть?
— Чим тобі життя не подобається? Он, поглянь, сонечко світить? Світить! Хмарки по небу біжать? Біжать? Що тобі ще треба?
— Та воно то так! І сонце є, і хмарки літають…Та спокою нема.
— І чого б то?
— Та ж сон наснився. Такий сон, ну такий сон, що… Прямо тобі «ух!»
— Та-а.. Казав колись мені батько, що як ото вже спиться, то й сниться. А що ж тобі наснилося такого, що аж «ух?!»
— І не питай… Не знаю… Не відаю…
— Жахи? Що, може чупакабра?
— Ні, гірше…
— Та що ж гірше чупакабри на світі є?
— Є. Є й гірше, бо наснилося таке, що сам не знаю що…
— Яка тварина? Чи рослина?
— Ні те, й не інше!
— А що тоді? Примара?
— Привиділося, що воно має мене знайти! І що має мене ухопити за душу. Отак… (показує руками) Хвать! Мабуть, таки сон в руку…
— Та ну…
— Ага! І влізти мені в серце… Глибоко-глибоко. І захопити. Навік!
— А хіба від нього не можна втекти?
— Ні, ще трохи мені часу залишилося, а там – все. Прощай! Пропаде моя душа. Серце виїсть… Гаплик. Незабаром прийде…
— І що, сказало, коли?
— Ага. 14 буде, сказало. Не переживу я…
— То це явиться серед білого дня? Прямісінько на обід? Та хоч як його звати?
— Ім’я якесь не наше… Коротке, як постріл. І у саме серце. Тільки – «лусь!». А далі — туман, туман… Лише пульс… Гуп-гуп… А при закінченні пригрозило, що я втрачу голову…
— Що, одрубає?
— Мабуть… Не знаю… Сказало, що сам її і загублю. А воно поможе.
— То це якийсь кілер. Найманий убивця. Кажи, як його звати?
— Амор!
— Амор?
— Таки чужий. Іноземець? Треба тобі в міліцію. Негайно пиши заяву. Хай рятують. В кайданки його!
— Не вийде в кайданки, в нього нема рук…
— Тоді ноги скуємо, може хоч тоді до твоєї голови не добереться.
— В нього нема ніг…
— То що ж воно таке? Хто цей Амор?
— Він повсюди… сказав. І там, і тут… На небі… На землі… Він стає повелителем для всіх. 14 лютого. І тоді полетить моя голова. Начисто її згублю. І з’їсть моє серце, і забере душу… (роззирається навкруг, побачив плакат) Он! То він… воно… Амор!!
— Ото? Так то ж закохане серце…. Аморе…. Любов! Ха-ха! Любов! Ти сказав – 14 лютого? Так то ж День Закоханих! А я було подумав, що мова про 14 годину дня. Ха-ха! Та ти щаслива людина!
- Я? Щаслива?
— Так! Бо гублять голову, віддають душу і ранять серце тільки закохані люди. Амор дарує тобі щастя! Щастя! Сенс людського життя! Ну, я побіг.
— Куди?
— Спати! Може, й мені Амор присниться. (Втікає зі сцени)

Конкурс на краще читання вірша про кохання. Глядачі на фоні музики читають вірш, який  вони вибирають із своєрідної «валентинки»

1.     Чи переллю колись у слово

Оце щемливе почуття?

Що так зненацька і раптово

Ввірвалося в моє життя?

До крику — душу обпалило!

До крові — серце обпекло!

Подарувало мені крила,

До неба — вкотре! — підняло!

3. Не скажу, бо не знаю, як вийшло.

Все так сталося, ніби у сні,

Очі, схожі на стиглії вишні,

Зазирнули у душу мені.

Я завмерла від погляду того,

Зупинилося серце на мить:

В нім і радість була, і тривога,

Що одною струною бринить.

І відтоді я втратила спокій,

Мов зорю з почорнілих ночей.

Хоч минуло немало вже часу,—

Не забула вишневих очей.

Тож не знаю, як воно вийшло:

Чи то справді було, чи у сні…

Очі, схожі на стиглі вишні,

Розтривожили душу мені.

4. Спини мене, отямся і отям,
Така любов буває раз в ніколи.
Вона ж промчить над зламаним життям,
За нею будуть бігти видноколи.
Вона ж порве нам спокій до струни,
Вона ж слова поспалює вустами.
Спини мене, спини і схамени,
Ще поки можу думати востаннє.
Ще поки можу, але вже не можу,
Настала черга й на мою зорю.
Чи біля тебе душу відморожу,
Чи біля тебе полум’ям згорю.

5. Я і в думці обняти тебе не посмію,
А не те, щоб рукою торкнутися смів.
Я люблю тебе просто — отак, без надії,
Без тужливих зітхань і без клятвених слів.
Навіть в снах я боюся торкнутись до тебе,
Захмеліть, одуріти від твого тепла.
Я кохаю тебе. Мені більше не треба,
Адже й так ти мені стільки щастя дала.

6.Розкажу тобі думку таємну,
Дивний здогад мене обпік:
Я залишуся в серці твоєму
На сьогодні, на завтра, навік.
І минатиме час, нанизавши
Сотні вражень, імен і країн,-
На сьогодні, на завтра, назавжди!-
Ти залишишся в серці моїм.
А чому? То чудна теорема,
на яку ти мене прирік.
То все разом, а ти – окремо.
І сьогодні, і завтра, й повік.

8. І як тепер тебе забути?

Душа до краю добрела.

Такої дивної отрути

я ще ніколи не пила

Такої чистої печалі,

Такої спраглої жаги,

Такого зойку у мовчанні,

Такого сяйва навкруги.

Такої зоряної тиші.

Такого безміру в добі!..

Це, може, навіть і не вірші,

А квіти, кинуті тобі.

9. Очима ти сказав мені: люблю.

Душа складала свій тяжкий екзамен.

Мов тихий дзвін гірського кришталю,

несказане лишилось несказанним.

Життя ішло, минуло той перон.

гукала тиша рупором вокзальним.

Багато слів написано пером.

Несказане лишилось несказанним.

Світали ночі, вечоріли дні.

Не раз хитнула доля терезами.

Слова як сонце сходили в мені.

Несказане лишилось несказанним.

10. Я хочу знати, любиш ти мене,

чи це вже сон, який уже не сниться?

Моєї долі пекло потайне,

моя сама від себе таємниця!

Чи ти за мене душу віддаси,

чи розміняєш суєтно і дрібно?

Краса – і тільки, трішечки краси,

душі нічого більше не потрібно.

Чи, може, в цім калейдоскопі літ,

де все нещадно звичне і щоденне,

ти просто мені дивишся услід

і трохи любиш сни свої про мене?

11. Вдивляюся в яснії очі,

Втопаю в бездонності їх

І ніжно цілую щоночі

У снах неспокійних своїх.

Ці очі завжди загадкові,

Всміхаючись мріють про щось,

Вони такі милі й чудові,

Що серце моє їм здалось.

Я поклик очей відчуваю,

До щему в душі їх люблю,

Для них лише жити бажаю

І все я на світі зроблю.

Із неба я зірку дістану,

Я квітами їх завалю,

За вірну любов довгождану

Я їм подарую зорю.

Я буду кохання шукати

І мріять про нього у снах,

Від мене його не сховати,

Його я знайду по очах.

Відеокліп «С Днем Святого Валентина»

Ведуча. А чи знаєте ви які традиції святкування Дня закоханих у інших країнах, наприклад у Англії у цей день ворожать. Дівчата пишуть на папірцях чоловічі імена, заліплюють їх в глину і кидають у воду. Кулька, що спливає першою, і приносить дівчині ім’я судженого.

Ведучий. Француженки у ніч перед 14 лютого пришивають листки лавра до подушки, тоді можна побачити уві сні нареченого.

Ведуча. В Америці, Англії у день святого Валентина не зустрінете жодної жінки без букета квітів.

 Ведучий. Один з британських звичаїв такий: 4-5 хлопців на папірцях пишуть імена дівчат, кидають їх у кепку і витягують. Дівчина, чиє ім’я витягне хлопець, стає його «Валентинкою». А хлопець, стоячи на одному коліні, читає їй сонет Шекспіра.

 Ведуча. День святого Валентина в Італії називають «Солодким днем», бо тоді прийнято дарувати своїм коханим переважно солодощі.

 Ведучий. А поляки цього дня ходять до костьолів, моляться до ікони святого Валентина в надії на щасливе кохання.

 Ведуча. Як на мене, найбільш не ординарно День усіх закоханих святкують в Японії. 14 лютого на головній площі Токіо відбувається щось незвичайне: кілька дівчат та хлопців, стоячи на сцені, голосно вигукують свої побажання та освідчуються в коханні. Хто зробить це голосніше, той отримує приз.

Ведучий. Багато років тому в Англії у цей день дітей наряджали в одяг дорослих. Вони ходили від хати до хати і співали пісні про Святого Валентина.

 Ведуча. В Уельсі з дерева вирізали дерев’яні ложки й дарували їх своїм коханим 14 лютого. Ці ложки оздоблювали сердечками, ключиками, що означало: «Ти знайшов шлях до мого серця».

Ведучий. На Сицилії існує таке повір’я: якщо молода дівчина стоятиме біля вікна півгодини перед сходом сонця напередодні Дня Валентина і перший промінь впаде на неї, то того ж року вона вийде заміж.

Ведуча. У Німеччині дівчата писали на цибулинах тюльпанів чоловічі імена. Який тюльпан зацвіте першим — за того дівчина і вийде заміж.

 Ведучий. У Римі хлопці витягували невеличкі аркуші з написаними на них жіночими іменами. А японці вважають 14 лютого своєрідним днем вітання, коли подарунки отримує в основному сильна половина людства.

 Ведуча. Усіх святкових витівок, що їх на День Святого Валентина роблять досить-таки серйозні люди, перелічити просто неможливо. Що там тобі листівки у вигляді сердечок, цукерки, парфуми і квіти! Як ви гадаєте, чи здатна була «залізна леді», колишній держсекретар Америки Мадлен Олбрайт обійти всіх учасників засідання Ради Безпеки ООН і вручити кожному з них по гарному подарункові із солодощами? Здатна — у День Валентина! Чи можуть жорстокі перуанські терористи дозволити побачення своїм заручникам із коханими? Так, лише у день Святого Валентина.

 Ведучий. А в Норвегії 14 лютого можуть одружуватися без згоди батьків. В Японії в цей день освідчуватись в коханні може першою жінка.

 Ведуча. Тема кохання хвилювала поетів у світовій літературі. Найвідоміша історія – історія кохання Ромео і Джульєтти.

Ведучий. А як кохали Петрарка Лауру, Данте – Беатріче!!!

 Ведуча. Коли, в якому віці приходить кохання? Звідки його чекати? Скільки разів можна кохати?

 Ведучий. Відповіді на ці питання вам ніхто не дасть. Не існує рецептів кохання.

 Ведуча. Коли кохання є, то воно є, а коли його немає, то воно неодмінно прийде.

Ведучий. Перша валентинка. Перше побачення. Перші квіти від коханого. Перший поцілунок. Перша любов… Найчистіше почуття. Багато людей згадують, що перше кохання запам’ятовується назавжди, і хоч бувають почуття сильніші, проте перше — найсвятіше.

Гумореска

В день Святого Валентина
В школах скрізь одна картина:
Геть забуті всі завдання,
Пишуть старанно послання:
«Ти чудова», «гарний ти»,
«Мрію в клуб з тобой піти».
Валентинки надсилають
І на відповідь чекають.
Всі записки від дівчат
Про кохання не мовчать:
«Я люблю, про тебе мрію,
Від кохання майже млію».
Хлопці ж є більш меркантильні
До практичних речей схильні:
«Дай бо фізику списати,
Буду вічно поважати»,
«В клуб з тобой піти не складно,
Тільки дуже вже накладно
Якщо сильно любиш ти,
За коктейлі заплати».
«Щоб ти зовсім не зомліла,
Ось тобі завдання,  мила.
Напиши на завтра твір
І англійську перевір».
З року в рік на день Святого
Всі ці жарти ні до чого,
Бо святкуєм знов і знов,
Щоб згадати про любов.

Ведучий . Про людські душі Платон писав, що Бог розкидав їх половинки по всьому світу і ці половинки шукають одна одну під чарівну мелодію, а тоді,  коли роз’єднані половинки зустрічаються, навіть мелодія замовкає.
Ведуча. Можливо, сьогодні ми з вами допоможемо з’єднатися роз’єднаним половинкам.

Ведучий. Отже, перша валентинка для….

Сценка «Валентинка»

Катя: Василю, ти любиш мене?

Вася: Так… Тобто ні. Категорично — ні! Ні.

Катя: Гаразд, але це ж ти мені валентинку написав.

Вася: З чого ти взяла? Теж мені… Любовь-морковь… Пусіки-мусіки… Поцілусики… Обнімусики… Ха-ха..

Катя: Не смійся! А чого ж то на валентинці був твій почерк?

Вася: До чого тут почерк? Здається, я ж друкованими писав. (І тут же прикриває рот, розуміючи, що видав себе)

Катя: Ось, бачиш, і зізнався. Значить — писав.

Вася: Та ні! Це я іншу валентинку друкованими писав. І зовсім не тобі. Отак! А на твоїй валентинці є почерк, значить, не моє.

Катя: Вась, там друковані літери, але почерк — твій!

Вася: Та ти мені поясни, як у друкованих букв може бути почерк?

Катя: Це я в тебе хотіла запитати, як ти так примудрився писати! Друкованими літерами, але з почерком!

Вася: Та ти з чого взагалі взяла, що це я? Мало хто ще може так писати!

Катя: Ага, а тоді скажи, чому у валентинці в одному слові 4 помилки?

Вася: Не знаю, запитай у того, хто писав. А в якому слові, до речі?

Катя: У слові «люблю»!

Вася: Чотири? Я думав, що не більше трьох! (чухає лоб) Як я міг так схибити?!!

Катя: Так от, бачиш, зізнався, ти писав. Ти!

Вася: Ні, це я про іншу валентинку. Зовсім іншу. Не тобі. Там я згадав, теж помилок наробив.

Катя: Вась, у нас не так багато людей в школі, які можуть зробити 4 помилки в слові «люблю», і при цьому їх ще щось окрім комп’ютера цікавить, а в даному випадку я.

Вася: Та ну тебе, не маєш ні одного нормального доказу.

Катя: А папір? На зворотному боці валентинки твоя контрольна робота!

Вася: Ну … Може, хто-небудь у мене листок вирвав?

Катя: Вась, та невже хтось вирве без тебе з твого зошитадля контрольних робіт листки? Так я й повірила!

Вася: Ну, може це і при мені було, я не пригадаю.

Катя: Гаразд, а твої відбитки пальців?

Вася: Відбитки? Ти не могла їх порівняти без спеціальної апаратури.

Катя: Таких великих відбитків в школі більше ні в кого немає.

Вася: А як ти їх взагалі побачила?

Катя: Це були великі відбитки пальців в борщі. Там були величезні сліди від борщу! Зі шматками капустини!

Вася: Мало хто в нашій школі борщ їсть.

Катя: Зате відбитки тільки ти залишаєш.

Вася: Слухай, точно, все встає на свої місця. Хтось вирвав листок з мого зошита, підробив мій почерк, дав мені доторкнутися, коли я їв борщ і все!

Катя: Вася, досить. Ти написав своє прізвище!

Вася: Хіба мало в школі однофамільців?

Катя: Ти  написав ім’я, прізвище та по батькові.

Вася: Значить, точно підставили!

Катя: І поставив свій підпис!

Вася: У-у-у-у-у …

Катя: Вась, чуєш, Вась, я теж тебе люблю!

Вася: Так??? А чого я тут тоді кривляюся? Так би відразу й сказала! Пішли гуляти!

Катя: Пішли.

Вася: І портфель свій дай! Я нестиму….

Ведуча. Кохати — то не в губи цілувати

               Й слова красиві говорити.

Ведучий. Кохати — це чарівним вогнем палати,

                 І ним людину найдорожчу гріти.

Ведуча.  Кохати — то не треба поруч бути,

                Гуляти разом в срібнозорі ночі.

Ведучий.  Кохати — це ніде і ніколи не забути

                  В цілому світі наймиліші очі.

 Ведуча.  Кохати — то не квіти приносити,

                 Кохати невірному не вдасться.

 Ведучий. Кохати — не для себе тільки жити,

                  Кохати — то народжувати щастя.

 Ведуча. Мрія кожної дівчини — стати для нього тою одною-єдиною, неповторною, коханою.

                  Хотіла б я стати людиною —

                  Отою одною-єдиною,

                  Отою безмежно рідною,

                  Навіки тобі потрібною.

                  Хотіла б я стати богинею —

                  Отою одною-єдиною.

                  Отою ні з ким не зрівнянною,

                   Хотіла б я стати коханою.

Відеокліп «День Святого Валентина»

Ведучий: Сьогодні ви почули прекрасні слова і чудесну музику. Якщо ви слухали з відкритим і чекаючим серцем, то я впевнена, що ви зрозуміли ті істини, які не тільки вчать, а й перевертають все життя.

Ведуча . У відомого естрадного співака Віктора Цоя є хороші слова: “Кохання варте того, щоб чекати,  життя варте, щоб жити”. І я хочу, щоб ваше життя було великим, прекрасним, радісним.
Ведучий . Живіть! Живіть довго і щасливо!
І нехай у вашому житті завжди поряд буде кохання і любов до матері і батька, до землі любов одне до одного.

Ведуча. Чекайте світлого кохання. І воно обов’язково прийде до ваших сердець. Надійтеся й вірте в це всією душею.
Разом: З днем святого Валентина Вас!!!

Відеокліп «С Днем Святого Валентина. Суперклип»