сценарій заходу " Подорож сторінками творів світової літератури"

Звучить пісня із мультфільму  «Маша і ведмідь»  « Гарний настрій»

Заходить ведмідь, він збирається читати книгу. Іде до полички, починає вибирати книги. Сідає на крісло. Надягає окуляри. Укутує ноги пледом і заглиблюється в читання книги.

Здалеку чути пісню Маші. Вбігає Маша. Співає пісню про сліди

Ось яка я помічниця,

Всім допомагаю я

І бабусі й дідусеві,

Ще й Мишкові задарма.

 Вмію я усе робити:

Посуд мити, підмітать,

Гарно квіточки полити

Й кошеня нагодувать.

Де ж подівся мій ведмедик,

Щось його не бачу я.

Мабуть, в ліс пішов за медом,

Чи десь зайчика ляка.

Не лякає, а слідкує,

Бо зайчисько моркву крав.

Де ж мишко мій забарився,

Видно має безліч справ.

Мишку, мишку, це не смішно,

Та вже швидше йди сюди,

Я тобі принесла книжку,

Ось, Мишуню, подивись.

( Ведмідь, заглиблений у читання , не звертає на неї уваги. Маша підходить до Ведмедя і кричить йому прямо у вух. Ведмідь злякався)

Маша. А ось де ти! Знайшла! Знайшла! А що ти робиш?

Ведмідь. Та перебивав свої дитячі книжки, пригадав дитинство.

Маша ( сміється) Ти був маленьким? Ти? А яким завбільшки? Таким , як я?

Ведмідь. Так, а може ще й меншим?

Маша. Дай подивлюсь на книжки.

Ведмідь Не дам.

Маша ( кричить) Дай! Не  відмовляй дитині.

Ведмідь Не дам.

(Маша біжить до полички, хапає книжки. Вони розлітаються в різні боки, з них випадають сторінки.  Ведмідь реве.)

Маша. Спокійно. Тільки спокійно. Я все виправлю. (Бере сторінки, вкладає в книжки, але вони не підходять). Так, проблемка. І чого це не всі книжки однакові? Ага, я зараз. Як там я читала в книжці? «Хатинко на курячих ніжках, виконай мої три бажання». Так, щось не виходить. Спробую інакше. «Ану, золота рибко, стань до мене передом, а до лісу задом». Щось знову не так. Потрібно подумати. Згадала ( співає пісню «Три бажання»)

Хто сказав, що дива ждать не варто.

В серці мрія хай живе завжди.

І тоді у небі понад нами

Попливають рибками хмарки.

На удачу вибери наживку.

Не печалься коли не клює.

А спіймаєш золотую рибку

Значить і тебе удача жде.

І ві сні такого не побачиш,

Три бажання загадай мерщій

З друзями приємно поділитись,

Бо чудес не шкода нам для них.

Веселіше пісеньку співати,

Якщо літнім ранком над рікою.

Сонечко в долоньках засміється,

Промінцями рибки золотої.

І ві сні такого не побачиш,

Три бажання загадай мерщій

З друзями приємно поділитись,

Бо чудес не шкода нам для них.

Маша.  Хочу, щоб усі герої книжок повернулися до своїх творів.

(Звучить пісня із кінофільму «Пеппі Довгапанчоха»)

(На сцені з’являється Пеппі, яка задкує повз Томі та Аніку, - герої твору А.Ліндгрен «Пеппі – Довгапанчоха».

Томмі. Чого ти задкуєш?

Пеппі Чого я задкую? Хіба ми живемо не у вільній країні? Хіба не можна ходити, як кому хочеться? А крім того, я тобі скажу, що в Єгипті всі люди так ходять, і ні для кого це не дивина.

Томмі. А звідки ти знаєш? Ти ж не була в Єгипті!

Пеппі.  Я не була в Єгипті?! Овва! Затям собі : я була скрізь, об’їздила цілий світ і бачила ще не такі дивовижі! Цікаво, що б ти сказав, якби я пройшла вулицею на руках, як це роблять в Індії?

Томмі. Усе це ти набрехала!

Пеппі.  Так, набрехала!

Аніка. Брехати негарно!

Пеппі.  Так, брехати негарно! Але я часом забуваю про це, розумієш? Та хіба можна вимагати від дівчинки, в якої мама ангел, а тато – негритянський король, і сама ціле життя плавала по морях, щоб вона завжди казала правду? До того ж можу вас запевнити, що в Конго немає жодної людини, яка б казала правду. Там тільки те й роблять, що брешуть. Починаючи з сьомої ранку і так аж до заходу сонця. То ж коли я ненароком збрешу, вибачте мені, бо я довго жила в Конго. Але ми ж однаково можемо приятелювати, га?

Томмі. Звичайно!

Пеппі.  Чому б нам не поснідати разом?

Аніка. Авжеж, ходімо швидше.

( герої виходять, забираючи свою книжку «Пеппі, Довгапанчоха»)

Маша. Куди ж ви, нам так було б цікаво гратися разом. (Ображено). Пішли, а я, а мене….

Ведмідь. Не плач. Краще подивися, що у мене є. (Дістає із ящика і дає їй корону. Маша приміряє.)

Маша. А чия це корона? Та все рівно, тепер вона – моя! Ох, до чого ж я гарненька!

Ведмідь. Так не піде. Корону треба заробити.

Маша. Ще чого. Не віддам. Моє.

Ведмідь. У неї є господиня. Ось познайомся.

( Пісня Попелюшки)

( Стук у двері)

Мачуха. Попелюшко, відчини!

( Заходять слуги короля)

Слуга. Наказ короля: принц одружиться з тією дівчиною, котрій цей черевичок буде до міри.

Мачуха. Віталино! Люсіндо! Скоріше сюди! (Підбігають, штовхаючись, Віталина та Люсинда). Віталино, приміряй черевичок!

Люсинда. Я перша!

Віталина. Ні, я!

Мачуха. Дівчатка мої, не сваріться! ( Віталина сідає на стілець і приміряє черевичок).

Віталина. Ніяк не лізе!

Мачуха. Пальці підігни! Люсіндо, спробуй ти! ( Люсинда приміряє черевичок). П’ятку підіжми! Ще! Ще!

Люсинда. Ні, ніяк!

Слуга. Чи немає у вас ще якої-небудь дівчини в домі?

Віталина. Є! Та вона така замазура!

Слуга. Наказ короля – приміряти черевичок всім дівчатам в королівстві без виключення. Тож покличте дівчину.

Сестри. Попелюшко! ( Входить Попелюшка).

Слуга. Приміряйте, добродійко, черевичок ( Попелюшка приміряє).

 Попелюшка. Мені здається, черевичок буде до міри. Та в мене ось і другий є. ( Дістає з кишені другий черевичок). ( Мачуха і сестри падають перед Попелюшкою на коліна).

Слуга . Наречена для принца знайдена! Всіх запрошуємо на весілля!

( виходять). Маша намагається бігти слідом, але Ведмідь її не пускає.

Маша. Ура! Весілля! Я – подружка нареченої. Надягну гарну сукню, зроблю зачіску. А натанцююся на балу!

Ведмідь. На жаль, той бал відбувся дуже давно, коли ще й мене на світі не було!

Маша. Невже? Ну добре. Влаштуємо бал вдома. Краще я буду принцесою - нареченою.

Ведмідь. Ой, дивись, щоб з тобою не сталось так, як з Йоко.

Маша. З ким? З ким?

Ведмідь.  З Йоко, однією японською дівчинкою.

Звучить японська музика для театру кабукі.

Ведмідь. Багато років тому в Японії жила дівчинка на імя Йоко. Її батьки, люди поважного віку, мріяли лише про одне, щоб дочку видати заміж. Але Йоко була справжнісінькою розбійницею. Її не цікавили красиві сукні та прикраси. Цілими днями вона бавилася зі своїм цуциком Хвостиком.

Йоко тягне на мотузці  кістку, а нею ганяється цуцик.

Мати.  Йоко! Йди допоможи рис перебирати.

Йоко. Я зайнята, мамо!

Бабуся. Йоко, допоможи циновки повитрушувати.

Йоко.  Я зайнята , бабусю!

Батько. Йоко, а йди-но сюди. Яка ж бо ти, вся в пилюці. У волоссі солома. Ми з бабусею тебе вберемо, бо тебе зве до себе сваха. Ти вже, дитино, постарайся.

Мати і бабуся вдягають Йоко.

Мати. Ти запам’ятала наші поради?

Йоко. Та я, мамо, списала ними всі руки і ноги (показує).

Мати. Ой, леле! Та чи в тебе зовсім пам’яті немає?

Бабуся. Не кричи на дитину, вона й так вся тремтить. Ось тобі, Йоко, у коробочці цвіркун. Він приносить щастя.

Ведмідь.  У свахи була ціла черга дівчат, що бажали вийти заміж. Аж ось дійшла черга до Йоко.

Сваха. Заходь, дівчино, та яка ти гарненька! А чи така розумна, як твоя врода? Відповідай на запитання:

-         Що треба зробити, щоб рис став білим і розсипчастим?

-         Як можна використати рисовий відвар?

-         Покажи, де в цій ікебані небо, а де земля?

Що ж ти не відповідаєш? Куди ти все зазираєш? А дай-но я гляну, не пручайся.

Цвіркун сідає на голову свасі.

Сваха. Ой! Що це? Рятуйте! Вкусить! Ця потвора мене вкусить! Що це? Що це?

Йоко. Не бійтесь, це мій цвіркунчик!

Сваха. Ой, цвіркунчик! (падає)

Йоко. Що ж робити? Як її привести до тями? Води немає! Тільки чай! Та яка різниця? (Ллє на сваху чай).

Сваха. Караул!Обпеклася! Ах, ти нездара! Обпекла мене! Геть звідси! Щоб ноги твоєї у мене не було! Та щоб ти заміж, невдахо, ніколи не вийшла. Геть!

Ведмідь. Вийшла Йоко до свахи, гірко їй стало. Сіла вона під сакурою і плаче. Коли це тихенько підходить батько.

Батько. І чого моя доня плаче?

Йоко.  Тату… я…я…

Батько . Та все я знаю. Вже сусідки всім розказали.

Йоко. То ти не гніваєшся на мене?

Батько.  Ні, доню. Ось дивись на сакуру. Вона цвіте пізніше всіх, але коли зацвіте, немає їй рівних.

Йоко. Добре , тату, я все зрозуміла. Пішла я мамі допоможу. ( Виходять)

(Ведмідь дрімає. Маша починає малювати, ліпити. Це їй набридає. Вона бачить скриньку. Намагається відкрити. У неї це не виходить. Вона йде за «ключем». В цей час заходять Том Сойєр і Гекльберрі Фінн.

Звучить пісня із фільму «Пригоди Тома Сойєра»

Том. Подивись, ось де наша скринька. А ти казав поцупили, ми її ніколи не знайдемо.

Гек: Дійсно, вона.  Томе, та ми ж тепер багаті!

Том: Хоч як важко повірити, але вони наші.

Гек: Та знаєш, Томе, бути багатим не така вже й радість. Ні дня тобі спокою: вранці   вставай, умивайся, причісуйся, мух не лови, губами не плямкай, курити не можна,   горлати не можна, в черевиках цілу неділю ходи, почухатися між людьми не можна.   А ще як школа почнеться… Ні, цього я не стерплю.

Том: Але ж, Геку, якщо ти не будеш мати пристойного вигляду, я не зможу взяти тебе в свою ватагу розбійників. Адже розбійники майже скрізь із найвищої знаті.

Гек: Як же це, Томе? Ти завжди був мені товаришем, а тепер не хочеш мене взяти?

Том: Та взяв би я тебе, але що скажуть люди? «Пхе! Ватага Тома Сойєра! Та там одні  голодранці!»

Гек: Гаразд, Томе. Вернуся я до вдови, спробую пожити вашим життям. Тільки попроси її,   щоб вона мене так не брала в шори. А коли збереш ватагу і підеш у розбійники?

Том: Та скоро вже. От розберемось з грошима, скличемо хлопців, влаштуємо посвячення і

відправимося на справжнє діло!

Гек: Оце так! Гаразд, Томе, хай я сконаю, а однак житиму у вдови, і якщо з мене вийде          справжній розбійник, то вона ще й запишається, що витягла мене в люди. Гайда,         Томе! (Тягнуть ящик і виходять)

( Вбігає Маша)

Маша. Ледве знайшла. А де ж вона? Де моя найкраща у світі скринька? Украли!!! Мишко, прокидайся! У нас скриньку украли!!!

Ведмідь. Яку скриньку?

Маша. Як яку?  Ось тут вона стояла. Мою скриньку з коштовностями. Мишку. Ось і нам час провести розслідування. Негайно!

Ведмідь ( хитає головою)  Машо, ти ж не Шерлок Холмс!

Маша. А хто це?

Ведмідь. Знаменитий детектив із Англії?

( Звучить музика із серіалу «Шерлок Холмс і доктор Ватсон).

Виходять Шерлок Холмс і доктор Ватсон, які продовжують розмову.

Ватсон. Але як ви дізналися, що нічого містичного у загибелі сестер та нічному свисті немає?

Шерлок Холмс  Елементарно, Ватсоне. У всьому мені допоміг мій знаменитий метод дедукції. Потрібно бути лише дуже уважним.

Ватсон. Що ж такого незвичного ви побачили в будинку?

Шерлок Холмс. Чи звернули ви увагу на те, що саме перед своїм весіллям загинула сестра міс Стоунер? Що перед весіллям саму міс Стоунер переселили в кімнату покійної сестри? Що свист дівчина чула тільки вночі? Що над її ліжком висів зовсім не потрібний шнурок? Що стояло блюдце з молоком, хоча кота ніде не було? Невже ви так нічого і не зрозуміли, адже підказок більш, ніж достатньо!!!

Ватсон. Та хто ж таки вбивця?

Шерлок Холмс  А про це ви повинні здогадатися самі. ( виходять).

( звучить музика із мультфільму «Маша і ведмідь» серія «Заплутана історія»)

Маша. Так, так. Так. Проводжу розслідування. ( надягає накидку і картуза, як у Холмса. Бере збільшувальне скло). Шукаємо сліди. Скриня стояла ось тут. Винести її могли тільки через ці двері. Подивимось. (Виходить у дверях стикається із Маленьким принцем та Томом ).

Том. Доброго дня, дівчинко!

Маленький принц. А де ми опинилися?

Маша. Привіт, а ти хто?

Маленький принц. Я -  Маленький принц. Прилетів на Землю із маленької планети, на якій залишив прекрасну квітку. Я хочу дізнатися, яка ваша планета, як ви тут живете, що цінуєте і чи можу я з вами дружити.

Том. Мене звати Том. Я з далекого майбутнього. Не знаю, яке життя у вас, але у себе мені дуже важко. Розумієте, у нас якісь дивні люди. Вони стоять у черзі, щоб плюнути на картину під назвою «Мона Ліза». На ній зображена красива жінка, що таємниче і сумно посміхається. Вона така чарівна, а вони в неї плюють. Я не можу цього зробити, тому всі обізвали мене диваком, пришелепкуватим. Але ж, подумайте, хіба можна плювати на красу? А потім сталося найстрашніше. Люди неначе знавісніли, зірвалися з місця і побігли знищувати картину. Розумієте, вони її порвали на шматки…

 Мене мало не затоптали. Я теж щось машинально схопив, навіть не знаю що… (розкриває пальці). Ой дивіться… Це її усмішка. Усмішка, чарівна усмішка… Вона жива…

Маша. Ура! У мене з’явилися нові  друзі!

Ведмідь. Томе, ти справжній герой, адже врятував частинку краси. А краса – врятує світ.

( Учасники ранку виходять на сцену, беруть пензлики, імітують, що щось малюють. Далі малюнки показують гостям . Це – ілюстрації до творів світової літератури). Всі співають)

К нам приходит сказка, день, как чистый лист

В разноцветных красках скупалась кисть.

Сами начинают руки рисовать,

Ведь талант не спряжать и не потерять.

Может творчество мое вызовет сомненье,

Только не справляюсь я с этим вдохновением,

Может вам  покажется это безобразием,

Только не справляюсь я со своей фантазией.

Ничего нет хитрого в деланье чудес,

Яркою палитрою разукрасим день,

Потому что дети любят рисовать,

Ведь талант не спряжать и не потерять.

Может творчество мое вызовет сомненье,

Только не справляюсь я с этим вдохновением,

Может вам  покажется это безобразием,

Только не справляюсь я со своей фантазией.

Маша. А все-таки цікавий предмет «Світова література».